Словник української мови в 11 томах

ковзани

КОВЗАНИ́, і́в, мн. (одн. ковза́н, а́, ч.). Вузькі сталеві полозки, які прикріплюють до взуття для ковзання по льоду.

Літає малий Микита на ковзанах, як птах (Вас., II, 1959, 120);

Роботи хоч завались. Один на всю школу.. Тому ковзана.. полагодити, тому черенка до ножа (Головко, II, 1957, 214);

Закінчилися змагання на першість світу серед жінок у швидкісному бігу на ковзанах (Рад. Укр., 14.II 1961, 4).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. ковзани — -ів, мн. (одн. ковзан, -а, ч.). Вузькі сталеві полозки, що їх прикріплюють до взуття для ковзання по льоду.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. ковзани — КОВЗАНИ́, і́в, мн. (одн. ковза́н, а́, ч.). Вузькі сталеві полозки, які прикріплюють до взуття для ковзання по льоду. Літає малий Микита на ковзанах, як птах (С. Васильченко); Гей, крешуть наші ковзани із льоду срібні іскри (Б.-І.  Словник української мови у 20 томах
  3. ковзани — Спортивне спорядження для ковзання (катання) на льоду; розрізняють к. для фігурного катання (фігурної їзди), швидкої їзди, для хокею на льоду.  Універсальний словник-енциклопедія