ковзани
КОВЗАНИ́, і́в, мн. (одн. ковза́н, а́, ч.).
Вузькі сталеві полозки, які прикріплюють до взуття для ковзання по льоду.
Літає малий Микита на ковзанах, як птах (С. Васильченко);
Гей, крешуть наші ковзани із льоду срібні іскри (Б.-І. Антонич);
Роботи хоч завались. Один на всю школу .. Тому ковзана .. полагодити, тому черенка до ножа (А. Головко);
Батько змайстрував мені саморобні ковзани: до дерев'яної основи кріпився пруг з коси, в тих колодочках він пропалив по дві дірочки (О. Бердник).
Словник української мови (СУМ-20)