кодло

КО́ДЛО, а, с.

1. зневажл. Рідня, нащадки.

Досталося й Одарці, її батькові й матері, погоничам, наймичкам, зусім їх родом і кодлом (Н.-Лев., II, 1956, 59);

Бідняцькі нащадки чи то боялися приступитись до дівчини, чи гребували панським кодлом (Збан., Сеспель, 1961, 417);

// перен. Про злочинне оточення.

— Не турбуйся, вони [німці] ще не раз проклинатимуть фюрера і його кодло (Рибак, Час.., 1960, 76).

Відьо́мське (ді́дькове і т. ін.) ко́дло — грубий, лайливий вислів (звичайно про родину, якусь групу людей тощо).

2. фам. Рід, плем’я.

[Бублейниця:] Що ж робити, коли ваш рід такий удався, бо то з вашого кодла (Н.-Лев., II, 1956, 508);

[П р і с ь к а:] Я таки зроду не з полохливого кодла (Кроп., І, 1958, 512).

Значення в інших словниках

1. кодло — ко́дло іменник середнього роду рідня, нащадки; рід, плем'я; злочинна група зневажл.  Орфографічний словник української мови
2. кодло — фам., уся рідня, увесь рід, усі нащадки; (злочинне) зграя; п! ПОРІДДЯ.  Словник синонімів Караванського
3. кодло — див. ватага  Словник синонімів Вусика
4. кодло — -а, с. 1》 зневажл. Рідня, нащадки. || перен. Про злочинне оточення. Відьомське (дідькове і т. ін.) кодло — грубий, лайливий вислів (звичайно про родину, якусь групу людей тощо). 2》 фам. Рід, плем'я.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. кодло — КО́ДЛО, а, с., зневажл. Рідня, нащадки, рід. Досталося й Одарці, її батькові й матері, погоничам, наймичкам, з усім їх родом і кодлом (І. Нечуй-Левицький); Бідняцькі нащадки чи то боялися приступитись до дівчини, чи гребували панським кодлом (Ю.  Словник української мови у 20 томах
6. кодло — А, с. Груповий секс. Я не люблю кодло: класичний варіант — двоє, і більше нічого не потрібно. ◇ Брати на кодло — здійснювати груповий статевий акт (частіше — про одну жінку і багато чоловіків). Взяли її на кодло. * Брати на хор.  Словник сучасного українського сленгу
7. кодло — (-а) с.; крим. Згуртована злочинна група. — Не знаю... От вийду — розберуся! є у мене один надійний хлопець в його кодлі! (С. Бортніков, Літературний проєкт "Спецагенти"). БСРЖ, 266; СЖЗ, 54; ЯБМ, 1, 439.  Словник жарґонної лексики української мови
8. кодло — ЗГРА́Я зневажл. (група людей, які займаються ганебною діяльністю), БА́НДА розм., ША́ЙКА розм.; КЛІ́КА зневажл., КО́ДЛО зневажл. (про злочинне оточення). Виїзний суд засудив усю зграю до ув'язнення на строк від двох до п'яти років (А.  Словник синонімів української мови
9. кодло — Ко́дло, -ла, -лу і -лові  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
10. кодло — Ко́дло, -ла с. 1) Родъ, племя. Іродове кодло. Ном. А тих може перевелось і кодло, що сими гербами величались К. ЧР. 54. Кодло твоє пропаде і сам изведешся. щоб твоє кодло звелось! щоб тебе з ко́дла звело́! (брань). Пусть твой родъ погибнетъ. Ном. № 10202.  Словник української мови Грінченка