козеня

КОЗЕНЯ́, я́ти, с. Маля кози (у 1 знач.).

Коло хатини Коза пасеться; а дитина І невеличке козеня У сінях граються (Шевч., II, 1953, 316);

Весело підплигуючи, бігли, козенята (Шиян, Вибр., 1947, 135);

*У порівн. Стрибав, як молоде козеня (Хотк., І, 1966, 152).

Значення в інших словниках

1. козеня — козеня́ іменник середнього роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. козеня — -яти, с. Маля кози (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. козеня — КОЗЕНЯ́, я́ти, с. 1. Маля кози (у 1 знач.). Коло хатини Коза пасеться; а дитина І невеличке козеня У сінях граються (Т. Шевченко); На веранді .. окотилася коза Білявка. Вона вродила трьох козенят – і всі кізочки (І.  Словник української мови у 20 томах
4. козеня — КОЗЕНЯ́ (маля кози), КОЗЕНЯ́ТКО зменш.-пестл., ЦАПЕНЯ́, ЦАПЕНЯ́ТКО, КОЗЯ́, КОЗЛЯ́, КОЗЛЯ́ТКО зменш.-пестл.; ЦА́ПИК, ЦАПО́К, КО́ЗЛИК (маля-самець). Один з вологих днів, які настали після лютих морозів, Білочка привела двох козенят: цапика й кізку (О.  Словник синонімів української мови
5. козеня — Козеня́, -ня́ти, -ня́ті, -ня́м; -ня́та, -ня́т  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)