козельці
КОЗЕ́ЛЬЦІ, ів, мн. (одн. козе́лець, льця, ч.) (Tragopogon L.). Рід багаторічної трав’янистої рослини родини складноцвітих.
Он нагнулась тирса біла, Звіробій скрутив стебельці, .. Як зірки, горять козельці (Щог., Поезії, 1958, 106);
[Марина:] Ідіть лиш у поле та нарвіть бабок, .. козельців… (Кроп., II, 1958, 318);
На вогких місцях жовтіли козельці та ясніли незабудки (Оп., Іду.., 1958, 21);
Лийся, дощику, навкруг — На поля, Баштан і луг.. На козелець, на паслін (Стельмах, Колосок.., 1959, 16).
Словник української мови (СУМ-11)