1. Словник української мови в 11 томах

козельці

КОЗЕ́ЛЬЦІ, ів, мн. (одн. козе́лець, льця, ч.) (Tragopogon L.). Рід багаторічної трав’янистої рослини родини складноцвітих.

Он нагнулась тирса біла, Звіробій скрутив стебельці, .. Як зірки, горять козельці (Щог., Поезії, 1958, 106);

[Марина:] Ідіть лиш у поле та нарвіть бабок, .. козельців… (Кроп., II, 1958, 318);

На вогких місцях жовтіли козельці та ясніли незабудки (Оп., Іду.., 1958, 21);

Лийся, дощику, навкруг — На поля, Баштан і луг.. На козелець, на паслін (Стельмах, Колосок.., 1959, 16).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. козельці — -ів, мн. (одн. козелець, -льця, ч.). Рід багаторічної трав'янистої рослини родини складноцвітих. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. козельці — КОЗЕ́ЛЬЦІ, ів, мн. (одн. козе́лець, льця, ч.). Рід багаторічних трав'янистих рослин родини складноцвітих із великими жовтими або ліловими суцвіттями; кормові трави і медоноси. Для них все празники були; .. Словник української мови у 20 томах
  3. козельці — Трав'яниста рослина родини складноцвітих; поширена в Європі та пн. Африці; квітки жовті, червоні або фіолетові; плоди опушені; в Україні 17 видів; найпоширеніші к. вел. та к. укр.; кормові трави і медоноси; корені містять інулін. Універсальний словник-енциклопедія