козельці

КОЗЕ́ЛЬЦІ, ів, мн. (одн. козе́лець, льця, ч.).

Рід багаторічних трав'янистих рослин родини складноцвітих із великими жовтими або ліловими суцвіттями; кормові трави і медоноси.

Для них все празники були; .. І ласощі все тілько їли, Сластьони, коржики, стовпці, Варенички пшеничні, білі, Пухкі з кав'яром буханці; Часник, рогіз, паслін, кислиці. Козельці, терн, глід, полуниці (І. Котляревський);

Он нагнулась тирса біла, Звіробій скрутив стебельці [стебельця], .. Як зірки, горять козельці (Я. Щоголів);

На вогких місцях жовтіли козельці та ясніли незабудки (Юліан Опільський);

Бігли [діти] на левади, а звідти десь у яр на луки, рвали щавель чи козельці, а коли траплялось, то паслися в огірках чи горосі (М. Івченко);

Стежка була попід самим ровом, зарослим травою, будяками, полинем, нехворощем і козельцями (Т. Осьмачка);

– Ви бачили сухі козельці? Парашутики у них довгі-довгі. Ну от, ви пускаєте один парашутик, .. а він летить над вами, летить чубком вгору, рівно, тихо летить і сідає неодмінно там, де вогка земля, і неодмінно зернятком у землю (В. Близнець).