Словник української мови в 11 томах

колабораціоніст

КОЛАБОРАЦІОНІ́СТ, а, ч. Зрадник своєї батьківщини, що співпрацював з фашистськими загарбниками в окупованих ними країнах під час другої світової війни.

Петен має підстави розраховувати не лише на майбутнього археолога, але й на декого з колабораціоністів (Смолич, Після війни, 1947, 50).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. колабораціоніст — колабораціоні́ст іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. колабораціоніст — -а, ч., іст. Людина, що співпрацювала з фашистськими загарбниками в окупованих ними країнах під час Другої світової війни.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. колабораціоніст — КОЛАБОРАЦІОНІ́СТ, а, ч. Те саме, що колабора́нт. Співпраця з окупаційним режимом не обов'язково означала солідарність з ідеологією фашизму.  Словник української мови у 20 томах
  4. колабораціоніст — колабораціоні́ст (франц. соllaborationniste, від collaboration – співробітництво) зрадник своєї батьківщини, що співробітничав з фашистськими загарбниками у країнах, окупованих гітлерівською Німеччиною під час 2-ї світової війни 1939 – 45 pp.  Словник іншомовних слів Мельничука