колабораціоніст

КОЛАБОРАЦІОНІ́СТ, а, ч.

Те саме, що колабора́нт.

Співпраця з окупаційним режимом не обов'язково означала солідарність з ідеологією фашизму. Одні колабораціоністи керувалися кар'єристськими амбіціями чи жадобою збагачення, інші ж діяли заради врятування свого життя (з навч. літ.);

Протестувальники в арабських країнах прагнуть ефективного управління, свободи релігії, економічних реформ, демократичних прав, а також вигнання колабораціоністів (з газ.).

Значення в інших словниках

1. колабораціоніст — колабораціоні́ст іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. колабораціоніст — -а, ч., іст. Людина, що співпрацювала з фашистськими загарбниками в окупованих ними країнах під час Другої світової війни.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. колабораціоніст — колабораціоні́ст (франц. соllaborationniste, від collaboration – співробітництво) зрадник своєї батьківщини, що співробітничав з фашистськими загарбниками у країнах, окупованих гітлерівською Німеччиною під час 2-ї світової війни 1939 – 45 pp.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. колабораціоніст — КОЛАБОРАЦІОНІ́СТ, а, ч. Зрадник своєї батьківщини, що співпрацював з фашистськими загарбниками в окупованих ними країнах під час другої світової війни. Петен має підстави розраховувати не лише на майбутнього археолога, але й на декого з колабораціоністів (Смолич, Після війни, 1947, 50).  Словник української мови в 11 томах