колабораціоніст
КОЛАБОРАЦІОНІ́СТ, а, ч.
Те саме, що колабора́нт.
Співпраця з окупаційним режимом не обов'язково означала солідарність з ідеологією фашизму. Одні колабораціоністи керувалися кар'єристськими амбіціями чи жадобою збагачення, інші ж діяли заради врятування свого життя (з навч. літ.);
Протестувальники в арабських країнах прагнуть ефективного управління, свободи релігії, економічних реформ, демократичних прав, а також вигнання колабораціоністів (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- колабораціоніст — колабораціоні́ст іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- колабораціоніст — -а, ч., іст. Людина, що співпрацювала з фашистськими загарбниками в окупованих ними країнах під час Другої світової війни. Великий тлумачний словник сучасної мови
- колабораціоніст — колабораціоні́ст (франц. соllaborationniste, від collaboration – співробітництво) зрадник своєї батьківщини, що співробітничав з фашистськими загарбниками у країнах, окупованих гітлерівською Німеччиною під час 2-ї світової війни 1939 – 45 pp. Словник іншомовних слів Мельничука
- колабораціоніст — КОЛАБОРАЦІОНІ́СТ, а, ч. Зрадник своєї батьківщини, що співпрацював з фашистськими загарбниками в окупованих ними країнах під час другої світової війни. Петен має підстави розраховувати не лише на майбутнього археолога, але й на декого з колабораціоністів (Смолич, Після війни, 1947, 50). Словник української мови в 11 томах