1. Словник української мови у 20 томах

колабораціонізм

КОЛАБОРАЦІОНІ́ЗМ, у, ч.

Те саме, що колабора́нтство.

– Він лишався в Києві. І знаєте, .. кажуть, що він мав справи з німцями, лікував їх .. Це ж колабораціонізм (Н. Рибак);

У роки Другої світової війни колабораціонізм був поширеним явищем майже в кожній окупованій країні (з наук.-попул. літ.);

Від часу Другої світової війни співпраця автохтонного населення із загарбниками (франц. collaboration – співробітництво) отримала стійку однозначність терміна – колабораціонізм (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. колабораціонізм — колабораціоні́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. колабораціонізм — -у, ч., іст. Співробітництво з фашистськими загарбниками в окупованих ними країнах під час Другої світової війни. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. колабораціонізм — Співпраця громадянина окупованої держави з окупаційною адміністрацією на шкоду цієї держави або її громадян. Універсальний словник-енциклопедія
  4. колабораціонізм — КОЛАБОРАЦІОНІ́ЗМ, у, ч. Зрадницьке співробітництво з фашистськими загарбниками в окупованих ними країнах під час другої світової війни. — Він лишався в Києві. І знаєте, .. кажуть, що він мав справи з німцями, лікував їх.. Це ж колабораціонізм (Рибак, Час.., 1960, 345). Словник української мови в 11 томах