колектив
КОЛЕКТИ́В, у, ч. Сукупність людей, об’єднаних спільною діяльністю, спільними інтересами.
Без колективу людина не знала б ні щастя, ні радощів (Гур., Наша молодість, 1949, 390);
Нову людину, активного діяча суспільства не можна виховати поза колективом (Рад. психол. наука.., 1958, 428);
// Група людей, зв’язаних спільною працею в одній організації, установі, на підприємстві тощо.
На Україні є багато сотень міцних колективів фізкультури (Спорт.., 1958, 3);
Говорив же їй Павло, розраював, що не треба в Ковалівку, а десь далі, де середня школа є, великий колектив учителів (Кучер, Трудна любов, 1960, 14);
Колектив інституту.
Словник української мови (СУМ-11)