колектив
КОЛЕКТИ́В, у, ч.
Група людей, об'єднаних спільною діяльністю, спільними інтересами.
Минуло ще з півгодини мовчання і тиші. Одне стало цілком ясно Марині: залишатися поза роботою, поза колективом вона не може (В. Собко);
Без колективу людина не знала б ні щастя, ні радощів (О. Гуреїв);
Не гаразд і те, що втратив [ти] віру в колектив. Згадай минуле нашої Землі – лише громада, лише дружба вирішували великі діла (О. Бердник);
Творчий колектив;
Трудовий колектив;
// Група людей, пов'язаних спільною діяльністю, працею в одній організації, установі, на підприємстві і т. ін.
Говорив же їй Павло, розраював, що не треба в Ковалівку, а десь далі, де середня школа є, великий колектив учителів (В. Кучер);
У моєму альбомі є фотографія нашого колективу. Ми стоїмо на редакційному ґанку (В. Дрозд);
Хоровий колектив.
Словник української мови (СУМ-20)