колезький
КОЛЕ́ЗЬКИЙ, а, е.
1. Стос. до колегії (у 3, 4 знач.).
Колезькі олімпіади з основних навчальних дисциплін щорічно відбуваються у березні-квітні (з газ.).
2. іст. У Росії до 1917 р. – перша частина складних назв деяких цивільних чинів.
– Служи, корись... Заслужив уже колезького реєстратора, а там і до губернського секретаря дослужишся... (І. Пільгук);
Малоросійська колегія давно вже свого депутата призначила – колезького радника Дмитра Наталіна (Р. Іваничук);
– Цареві гроші і хліб збирали колезькі, а не полкові збирачі (Ю. Мушкетик).
Словник української мови (СУМ-20)