коленкор
КОЛЕНКО́Р, у, ч. Тонка бавовняна, дуже проклеєна одноколірна тканииа.
*У порівн. Христя проговорила цеє все скоро, одриваючи слова, наче коленкор на сорочку (Григ., Вибр., 1959, 189).
Словник української мови (СУМ-11)КОЛЕНКО́Р, у, ч. Тонка бавовняна, дуже проклеєна одноколірна тканииа.
*У порівн. Христя проговорила цеє все скоро, одриваючи слова, наче коленкор на сорочку (Григ., Вибр., 1959, 189).
Словник української мови (СУМ-11)