колодочковий

КОЛО́ДОЧКО́ВИЙ, а, е. Який має колодочку (у 5 знач.).

З свіжонарізаних гілочок герані гострим колодочковим ножем зрізують усі листки, крім двох верхівкових недорозвинутих (Ол. та ефір. культ., 1956, 322).

Значення в інших словниках

1. колодочковий — коло́дочко́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. колодочковий — -а, -е. Який має колодочку (у 5 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. колодочковий — КОЛО́ДОЧКО́ВИЙ, а, е. Який має колодочку. Колодочковий ніж плуга складається з держака з лезом і стійки (з наук.-техн. літ.).  Словник української мови у 20 томах