колодязний

КОЛО́ДЯЗНИЙ, а, е. Прикм. до коло́дязь.

При тьмяному світлі стіни ще тісніше обступали Раїсу, ще більше нагадували колодязну цямрину (Коцюб., І, 1955, 311);

Щодня він чистив коня гострою шкребницею, напував його холодною колодязною водою, годував з рук (Чаб., Балкан. весна, 1960, 362);

// Стос. до колодязя.

Між білими хатами й зеленими вишниками високо вгору підіймались колодязні журавлі (Н.-Лев., І, 1956, 441);

Колодязний коловорот являє собою вал, укріплений на осі (Фізика, І, 1957, 107).

Значення в інших словниках

1. колодязний — коло́дязний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. колодязний — -а, -е. Прикм. до колодязь. || Стос. до колодязя.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. колодязний — КОЛО́ДЯЗНИЙ, а, е. Прикм. до коло́дязь. Між білими хатами й зеленими вишниками високо вгору підіймались колодязні журавлі (І. Нечуй-Левицький); При тьмяному світлі стіни ще тісніше обступали Раїсу, ще більше нагадували колодязну цямрину (М.  Словник української мови у 20 томах
4. колодязний — КРИНИ́ЧНИЙ (пов'язаний з криницею, з криниці), КРИНИ́ЧАНИЙ, КОЛО́ДЯЗНИЙ. Ольга, зачерпнувши кварту криничної води, побігла слідом за ним (А. Шиян); В воді тихо плавала криничана червонобока жаба (І.  Словник синонімів української мови
5. колодязний — Коло́дязний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. колодязний — Колодязний, -а, -е Колодезный. Замигтіли хати, колодязні цямриння, садки і городи. МВ. І. 13. Високо агору піднімалися колодязні журавлі. Левиц. Пов. 144. Колодязна вода.  Словник української мови Грінченка