колодязний
КОЛО́ДЯЗНИЙ, а, е. Прикм. до коло́дязь.
При тьмяному світлі стіни ще тісніше обступали Раїсу, ще більше нагадували колодязну цямрину (Коцюб., І, 1955, 311);
Щодня він чистив коня гострою шкребницею, напував його холодною колодязною водою, годував з рук (Чаб., Балкан. весна, 1960, 362);
// Стос. до колодязя.
Між білими хатами й зеленими вишниками високо вгору підіймались колодязні журавлі (Н.-Лев., І, 1956, 441);
Колодязний коловорот являє собою вал, укріплений на осі (Фізика, І, 1957, 107).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- колодязний — коло́дязний прикметник Орфографічний словник української мови
- колодязний — -а, -е. Прикм. до колодязь. || Стос. до колодязя. Великий тлумачний словник сучасної мови
- колодязний — КОЛО́ДЯЗНИЙ, а, е. Прикм. до коло́дязь. Між білими хатами й зеленими вишниками високо вгору підіймались колодязні журавлі (І. Нечуй-Левицький); При тьмяному світлі стіни ще тісніше обступали Раїсу, ще більше нагадували колодязну цямрину (М. Словник української мови у 20 томах
- колодязний — КРИНИ́ЧНИЙ (пов'язаний з криницею, з криниці), КРИНИ́ЧАНИЙ, КОЛО́ДЯЗНИЙ. Ольга, зачерпнувши кварту криничної води, побігла слідом за ним (А. Шиян); В воді тихо плавала криничана червонобока жаба (І. Словник синонімів української мови
- колодязний — Коло́дязний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- колодязний — Колодязний, -а, -е Колодезный. Замигтіли хати, колодязні цямриння, садки і городи. МВ. І. 13. Високо агору піднімалися колодязні журавлі. Левиц. Пов. 144. Колодязна вода. Словник української мови Грінченка