1. Словник української мови у 20 томах

колодязний

КОЛО́ДЯЗНИЙ, а, е.

Прикм. до коло́дязь.

Між білими хатами й зеленими вишниками високо вгору підіймались колодязні журавлі (І. Нечуй-Левицький);

При тьмяному світлі стіни ще тісніше обступали Раїсу, ще більше нагадували колодязну цямрину (М. Коцюбинський);

Щодня він чистив коня гострою шкребницею, напував його холодною колодязною водою, годував з рук (М. Чабанівський);

Збираються чабани, по черзi обв'язуються вiрьовками, стаючи схожими на затягнутих в лямки парашутистiв, i спускаються у вогку колодязну глибiнь, щоб вибирати звiдти рiзну нечисть, мул, залiзяччя... (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. колодязний — коло́дязний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. колодязний — -а, -е. Прикм. до колодязь. || Стос. до колодязя. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. колодязний — КРИНИ́ЧНИЙ (пов'язаний з криницею, з криниці), КРИНИ́ЧАНИЙ, КОЛО́ДЯЗНИЙ. Ольга, зачерпнувши кварту криничної води, побігла слідом за ним (А. Шиян); В воді тихо плавала криничана червонобока жаба (І. Словник синонімів української мови
  4. колодязний — Коло́дязний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. колодязний — КОЛО́ДЯЗНИЙ, а, е. Прикм. до коло́дязь. При тьмяному світлі стіни ще тісніше обступали Раїсу, ще більше нагадували колодязну цямрину (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  6. колодязний — Колодязний, -а, -е Колодезный. Замигтіли хати, колодязні цямриння, садки і городи. МВ. І. 13. Високо агору піднімалися колодязні журавлі. Левиц. Пов. 144. Колодязна вода. Словник української мови Грінченка