колодязник
КОЛО́ДЯЗНИК, а, ч.
Той, хто займається викопуванням колодязів.
Кожен [пастушок] .. відчув себе таким маленьким і безсилим. Та де ж! Коли он колодязники – великі й то нічого не вдіяли (А. Головко);
– Звичайна мотузка, – відповів Чуприна. – Я колись працював колодязником (В. Петльований);
На Буковині існував звичай, коли колодязнику, що завершував роботу, господар вручав нову сорочку, відро й рушник (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- колодязник — коло́дязник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- колодязник — -а, ч. Той, хто копає і ремонтує колодязі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- колодязник — КОЛО́ДЯЗНИК, а, ч. Той, хто копає і ремонтує колодязі. Кожен [пастушок].. відчув себе таким маленьким і безсилим. Та де ж! Коли он колодязники — великі й то нічого не вдіяли (Головко, І, 1957, 183). Словник української мови в 11 томах