колодязь

КОЛО́ДЯЗЬ, я, ч.

1. Захищена від обвалів вузька глибока яма, що служить для добування води з водоносних шарів ґрунту.

Чутно, як хтось витягає воду з колодязя: довгий немазаний журавель немилосердно скрипить (М. Коцюбинський);

Через дорогу од колодязя пройшла з повними вiдрами боса, у кропив'яній, з мiшкiв, спiдницi дівчина і хлюпнула коло воріт водою... (Г. Косинка);

Серед просторого вільного дворища заглядав у глибочезний і широкий колодязь із суцільним зрубом одноногий журавель (І. Багряний);

Накопали колодязів, таких глибоких, що в їхніх чорних прірвах навіть удень світилися зорі (Григорій Тютюнник);

* Образно. І скоро тільки те лишилось по Степані, Що, казано, в тюрмі, в колодязі без дна, Шукав він вічного якогось двигуна (М. Рильський).

2. Різного розміру й глибини яма, що служить для певних технічних потреб (для спуску в шахту, на рудниках, для проходу до місця закладання міни і т. ін.).

Ще в другій половині ХVIII століття стали відомі соляні колодязі в місті Слов'янську (з наук.-попул. літ.);

Дощоприймальний колодязь – це камера або шахта для приймання поверхневих стічних вод і атмосферних опадів у дощову каналізацію (з наук.-попул. літ.);

Він бив вугіль, той, що їм [ним] топлять, а вугіль той глибоко в землі лежить. Щоб досягти до його [нього], копають глибокі колодязі (шахти) (Б. Грінченко).

3. перен. Те, що нагадує глибоку яму (звичайно про вузький двір, оточений багатоповерховими будинками).

Кроки людей лунають дзвінко, самотньо у височенних колодязях вулиць – тут панує понура, врочиста тиша. Ще немає, мабуть, третьої години, а тут, на дні цих колодязів, уже вечір (В. Винниченко);

Прогупавши повз вікно, кроки віддалялися, множені луною, що металась і торохтіла в кам'яному колодязі, утвореному з стін тюрми, управління й комендатури (І. Багряний);

Вiкно виходило в темний колодязь мiж стiнами (Р. Андріяшик).

Би́ти коло́дязь див. би́ти.

△ (1) Абісси́нський коло́дязь / абісси́нська свердлови́на – трубчастий колодязь з насосом, за допомогою якого підіймають назовні ґрунтові води.

Абіссинська свердловина належить до типу бурових свердловин, в яких підйом ґрунтових вод можливий з невеликої глибини (не більш десяти метрів) (із журн.);

– Поки не викопали абіссинський колодязь, мусили вітряками качати воду (О. Гончар);

(2) Артезіа́нський коло́дязь / артезіа́нська свердлови́на – глибока свердловина в землі для забору глибинних вод.

Артезіанський колодязь забирає воду з водоносного шару, обмеженого зверху і знизу водонепроникними ґрунтами. Вода в такому шарі знаходиться під тиском і зветься артезіанською (з наук. літ.);

Глибина артезіанської свердловини становить більше 50 м, а найчастіше 80 м (із журн.);

– Ви повинні не лаяти, а вітати рідного зятя. Він таки свого добився: тепер у вашому саду персональний артезіанський колодязь (О. Чорногуз);

(3) Ша́хтний (ша́хтовий) коло́дязь – колодязь у вигляді вертикальної шахти з великим розміром поперечного перерізу для забору ґрунтових вод.

Шахтні колодязі здійснюють забір води з глибин до 30 м (з навч. літ.);

Шахтні колодязі бувають бетонними, залізобетонними, кам'яними (з цегли або бутового каменю) і дерев'яними (зрубовими) (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. колодязь — коло́дязь іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. колодязь — Криниця, д. керниця, кирниця; ГІР. вертикальна шахта, стовбур, ствол. Словник синонімів Караванського
  3. колодязь — [колод'аз'] -з'а, ор. -зеим, мн. -з'і, -з'іў два колод'аз'і Орфоепічний словник української мови
  4. колодязь — Колодец — well — kleiner Schacht, Einsteigschacht, Brunnen — 1) Вертикальна гірнича виробка, що проводиться для забору підземних вод, розсолів і інш. рідин. За способом спорудження розрізнюють К.: копаний (звичайний) глиб. до 20...30 м... Гірничий енциклопедичний словник
  5. колодязь — -я, ч. 1》 Гідротехнічна споруда, признач. для добування води із підземних джерел. || Захищена від обвалів зрубом вузька глибока яма, що служить для добування води з водоносних шарів землі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. колодязь — Криниця, криничка, криниченька, студня Словник чужослів Павло Штепа
  7. колодязь — Вертикальна свердловина або трубопровід від поверхні ґрунту до водоносного шару, служить для добування води; конструктивно це може бути вбита в ґрунт сталева труба (абісинський к.) або викопаний у ґрунті і відповідно укріплений зсередини отвір (копаний... Універсальний словник-енциклопедія
  8. колодязь — КРИНИ́ЦЯ (вузька й глибока яма, викопана до водоносних шарів і захищена зрубом від обвалів, призначена для добування води), КОЛО́ДЯЗЬ, КЕРНИ́ЦЯ (КИРНИ́ЦЯ) діал.; КО́ПАНКА, СТУ́ДНЯ діал., СТУ́ДЕНЬ діал. (перев. без зрубу). Словник синонімів української мови
  9. колодязь — Коло́дязь, -зя; -дязі, -зів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. колодязь — КОЛО́ДЯЗЬ, я, ч. 1. Захищена від обвалів зрубом вузька глибока яма, що служить для добування води з водоносних шарів землі. Чутно, як хтось витягає воду з колодязя: довгий немазаний журавель немилосердно скрипить (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  11. колодязь — 1. Глибока яма у вигляді вертикального каналу для отримання води. 2. Заглиблений простір для технічних цілей (рудниковий, мінний тощо). 3. Вертикальний димовий канал від пічки. Архітектура і монументальне мистецтво
  12. колодязь — Колодязь, -зя м. Колодецъ. В яру бачила вона колодязі з високими журавлями. Левиц. І. 514. Словник української мови Грінченка