колодязь

1. Глибока яма у вигляді вертикального каналу для отримання води.

2. Заглиблений простір для технічних цілей (рудниковий, мінний тощо).

3. Вертикальний димовий канал від пічки.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. колодязь — [колод'аз'] -з'а, ор. -зеим, мн. -з'і, -з'іў два колод'аз'і Орфоепічний словник української мови
  2. колодязь — коло́дязь іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. колодязь — КОЛО́ДЯЗЬ, я, ч. 1. Захищена від обвалів вузька глибока яма, що служить для добування води з водоносних шарів ґрунту. Чутно, як хтось витягає воду з колодязя: довгий немазаний журавель немилосердно скрипить (М. Словник української мови у 20 томах
  4. колодязь — Колодязь, -зя м. Колодецъ. В яру бачила вона колодязі з високими журавлями. Левиц. І. 514. Словник української мови Грінченка
  5. колодязь — -я, ч. 1》 Гідротехнічна споруда, признач. для добування води із підземних джерел. || Захищена від обвалів зрубом вузька глибока яма, що служить для добування води з водоносних шарів землі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. колодязь — Криниця, д. керниця, кирниця; ГІР. вертикальна шахта, стовбур, ствол. Словник синонімів Караванського
  7. колодязь — КРИНИ́ЦЯ (вузька й глибока яма, викопана до водоносних шарів і захищена зрубом від обвалів, призначена для добування води), КОЛО́ДЯЗЬ, КЕРНИ́ЦЯ (КИРНИ́ЦЯ) діал.; КО́ПАНКА, СТУ́ДНЯ діал., СТУ́ДЕНЬ діал. (перев. без зрубу). Словник синонімів української мови
  8. колодязь — Коло́дязь, -зя; -дязі, -зів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. колодязь — Криниця, криничка, криниченька, студня Словник чужослів Павло Штепа
  10. колодязь — Вертикальна свердловина або трубопровід від поверхні ґрунту до водоносного шару, служить для добування води; конструктивно це може бути вбита в ґрунт сталева труба (абісинський к.) або викопаний у ґрунті і відповідно укріплений зсередини отвір (копаний... Універсальний словник-енциклопедія
  11. колодязь — КОЛО́ДЯЗЬ, я, ч. 1. Захищена від обвалів зрубом вузька глибока яма, що служить для добування води з водоносних шарів землі. Чутно, як хтось витягає воду з колодязя: довгий немазаний журавель немилосердно скрипить (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  12. колодязь — Колодец — well — kleiner Schacht, Einsteigschacht, Brunnen — 1) Вертикальна гірнича виробка, що проводиться для забору підземних вод, розсолів і інш. рідин. За способом спорудження розрізнюють К.: копаний (звичайний) глиб. до 20...30 м... Гірничий енциклопедичний словник