колько —
ко́лько прислівник незмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови
колько —
Присл. до колький. || у знач. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної мови
колько —
КО́ЛЬКО. Присл. до кольки́й. Холодні й жорстокі пальці [лікаря] спокійно й байдуже полізли по животу, якось колько надавили, постукали (М. Івченко); // у знач. пред. – Ой, як колько тут! ой, бур'ян б'є по ногах! ой, як колють колючки! – аж сичав Фесенко, підкидаючи ноги вгору (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови у 20 томах
колько —
Ко́лько нар. Колко. На стерні колько. Кіев. г. Чи й у вас, як у нас, на леваді колько? Грин. III. 648.
Словник української мови Грінченка