кольористо
КОЛЬОРИ́СТО. Присл. до кольори́стий.
Сталось диво тоді: камінець засіяв І промінням ясним всіх людей здивував, І палючим огнем кольориста блищить, І проміння його усім очі сліпить (Сам., І, 1958, 60);
В саду були великі озера з такою дивною прозорою водою, що всі квіти й дерева кольориста.. відбивалися в них (Ів., Вел. очі, 1956, 36).
Словник української мови (СУМ-11)