кольористий
КОЛЬОРИ́СТИЙ, а, е, розм. Те саме, що барви́стий.
[Панна:] Уві сні я часто бачу себе у таких світлих та кольористих убраннях, яких в дійсності ніколи й не бачила на собі (Вас., III, 1960, 477);
Перед будинком розстилався невеличкий квітничок: десяток кольористих клумб і жовті стежки між ними (Смолич, II, 1958, 8).
Словник української мови (СУМ-11)