кольористий

БАРВИ́СТИЙ (насичений різними яскравими барвами), БА́РВНИЙ рідше, КОЛЬОРИ́СТИЙ розм., КВІТЧА́СТИЙ поет., ПИ́ШНИЙ підсил., ПИШНОБА́РВНИЙ підсил. поет., РОЗЦВІ́ЧЕНИЙ підсил. Ліс стояв різнокольоровий, барвистий (О. Іваненко); Коли процесія вступила врешті в село, всі пласкі покрівлі вкрились барвними масами жінок та дітей і виглядали, як сади Семіраміди (М. Коцюбинський); Ходить він (Яків) паничем, розчісує кучері на потилицю, в'яже до сорочки кольористі краватки (С. Васильченко); З-за рогу квітчастим гуртом виткнулися дівчата (І. Кириленко); Небо над морем стало сизе, й на тому сизому небі заблищала пишна веселка (І. Нечуй-Левицький). Літній день вставав у всій своїй красі й пишноті, озвучений і розцвічений (О. Гуреїв). — Пор. різноба́рвний, 1. яскра́вий.

Значення в інших словниках

1. кольористий — кольори́стий прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. кольористий — БАРВИСТИЙ, квітчастий, пишнобарвний, ряснобарвий; пор. ВЕСЕЛКОВИЙ.  Словник синонімів Караванського
3. кольористий — -а, -е, розм. Те саме, що барвистий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. кольористий — КОЛЬОРИ́СТИЙ, а, е, розм. Те саме, що барви́стий. [Панна:] Уві сні я часто бачу себе у таких світлих та кольористих убраннях, яких в дійсності ніколи й не бачила на собі (С.  Словник української мови у 20 томах
5. кольористий — Кольори́стий, -та, -те  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. кольористий — КОЛЬОРИ́СТИЙ, а, е, розм. Те саме, що барви́стий. [Панна:] Уві сні я часто бачу себе у таких світлих та кольористих убраннях, яких в дійсності ніколи й не бачила на собі (Вас.  Словник української мови в 11 томах