коління —
колі́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
коління —
-я, с. Дія за знач. колоти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
коління —
КОЛІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. коло́ти. – А все ж таки лабораторію ми збудуємо, голубе мій сизий! Не дають коштів – десь роздобудемо своїх. Тільки скінчимо проривку та коління, зараз закладемо лабораторію (М. Івченко).
Словник української мови у 20 томах
коління —
Колі́ння, -ня с. соб. Колѣни. На коління падають, владиці Богу честь дають. Чуб.
Словник української мови Грінченка