коління
КОЛІ́ННЯ, я, с.
Дія за знач. коло́ти.
– А все ж таки лабораторію ми збудуємо, голубе мій сизий! Не дають коштів – десь роздобудемо своїх. Тільки скінчимо проривку та коління, зараз закладемо лабораторію (М. Івченко).
Словник української мови (СУМ-20)