коління

КОЛІ́ННЯ, я, с.

Дія за знач. коло́ти.

– А все ж таки лабораторію ми збудуємо, голубе мій сизий! Не дають коштів – десь роздобудемо своїх. Тільки скінчимо проривку та коління, зараз закладемо лабораторію (М. Івченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. коління — колі́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. коління — -я, с. Дія за знач. колоти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. коління — КОЛІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. коло́ти. Словник української мови в 11 томах
  4. коління — Колі́ння, -ня с. соб. Колѣни. На коління падають, владиці Богу честь дають. Чуб. Словник української мови Грінченка