коління
Колі́ння, -ня
с. соб. Колѣни. На коління падають, владиці Богу честь дають. Чуб.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- коління — колі́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- коління — -я, с. Дія за знач. колоти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- коління — КОЛІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. коло́ти. – А все ж таки лабораторію ми збудуємо, голубе мій сизий! Не дають коштів – десь роздобудемо своїх. Тільки скінчимо проривку та коління, зараз закладемо лабораторію (М. Івченко). Словник української мови у 20 томах
- коління — КОЛІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. коло́ти. Словник української мови в 11 томах