комарик

КОМА́РИК, а, ч. Зменш.-пестл. до кома́р.

Вилетіла муха з хати комарика рятувати (Сл. Гр.);

Рої комариків і золотокрилих мушок бриніли.. в тіні дерев (Фр., III, 1950, 181).

Значення в інших словниках

1. комарик — кома́рик іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. комарик — -а, ч. Зменш.-пестл. до комар.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. комарик — КОМА́РИК, а, ч. Зменш.-пестл. до кома́р. Вилетіла муха з хати комарика рятувати (з народної пісні); Рої комариків і золотокрилих мушок бриніли .. в тіні дерев (І. Франко); Комарики, хай їм всячина, надокучали.  Словник української мови у 20 томах
4. Комарик — Кома́рик (Кума́рик) кав'ярня в театрі ім. М. Заньковецької (м, ср, ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. комарик — придави́ти комара́ (кома́рика), жарт. Відпочити лежачи, задрімати, заснути. Дід Козак з поміччю своїх онуків-парубчаків стежив, щоб ми часом не чкурнули десь у комору на примістку чи придавили комара і на возі з сіном, посеред двору (М.  Фразеологічний словник української мови
6. комарик — Кома́рик, -ка м. ум. отъ комарь.  Словник української мови Грінченка