Кома́рик (Кума́рик) кав'ярня в театрі ім. М. Заньковецької (м, ср, ст)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
Значення в інших словниках
комарик —
кома́рик іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
комарик —
-а, ч. Зменш.-пестл. до комар.
Великий тлумачний словник сучасної мови
комарик —
КОМА́РИК, а, ч. Зменш.-пестл. до кома́р. Вилетіла муха з хати комарика рятувати (з народної пісні); Рої комариків і золотокрилих мушок бриніли .. в тіні дерев (І. Франко); Комарики, хай їм всячина, надокучали.
Словник української мови у 20 томах
комарик —
придави́ти комара́ (кома́рика), жарт. Відпочити лежачи, задрімати, заснути. Дід Козак з поміччю своїх онуків-парубчаків стежив, щоб ми часом не чкурнули десь у комору на примістку чи придавили комара і на возі з сіном, посеред двору (М.
Фразеологічний словник української мови
комарик —
КОМА́РИК, а, ч. Зменш.-пестл. до кома́р. Вилетіла муха з хати комарика рятувати (Сл. Гр.); Рої комариків і золотокрилих мушок бриніли.. в тіні дерев (Фр., III, 1950, 181).
Словник української мови в 11 томах
комарик —
Кома́рик, -ка м. ум. отъ комарь.
Словник української мови Грінченка