комашка
КОМА́ШКА, и, ж. Зменш. до кома́ха.
Пташки ущухли, звірина причаїлась, малі комашки завмерли в травиці (Коцюб., І, 1955, 176);
В високій траві гудуть польові комашки, а здалека блищать коси косарів (Кобр., Вибр., 1954, 29);
Каминецький соломинкою допомагав мурашці видобутись з-під купини тирси. Перелякана комашка сприйняла допомогу як спробу нападу (Вільде, Сестри.., 1958, 283);
*У порівн. Невеличкий на зріст, сухий, як комашка.., дід Оникій був схожий на вусатого жука (Н.-Лев., IV, 1956, 199).
◊ Кома́шки бі́гають (бі́гали) по ті́лу (по спи́ні і т. ін.) див. бі́гати.
Словник української мови (СУМ-11)