комашка
КОМА́ШКА, и, ж.
Зменш. до кома́ха.
Пташки ущухли, звірина причаїлась, малі комашки завмерли в травиці (М. Коцюбинський);
В високій траві гудуть польові комашки, а здалека блищать коси косарів (Н. Кобринська);
Каминецький соломинкою допомагав мурашці видобутись з-під купини тирси. Перелякана комашка сприйняла допомогу як спробу нападу (Ірина Вільде);
І Всеблаженний зразу десь почує, і Сковороді такий мир у серце ввійде, що він од радості і бігає, і плаче, і кожне дерево вітає, метелику й комашці дякує – за все, за все! (В. Стус);
* У порівн. Невеличкий на зріст, сухий, як комашка.., дід Оникій був схожий на вусатого жука (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови (СУМ-20)