Словник української мови в 11 томах

комбінований

КОМБІНО́ВАНИЙ, а, е. Який становить комбінацію (у 1 знач.) чого-небудь.

Комбіноване освітлення — це поєднання спрямованого й розсіяного освітлення (Довідник фот., 1959, 65);

Деяких хворих на туберкульоз лікують комбінованим методом (Наука.., 2, 1959, 59);

Командування розраховувало взяти село комбінованим ударом (Тют., Вир, 1964, 497);

Комбіноване знімання.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. комбінований — комбіно́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. комбінований — [комб'інованией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
  3. комбінований — -а, -е. Який становить комбінацію (у 1 знач.) чого-небудь. Комбіноване знімання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. комбінований — КОМБІНО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до комбінува́ти 1. Тонорма є комбінованим антигіпертензивним препаратом. Комбінація атенололу з ніфедипіном зумовлює посилення антигіпертензивного ефекту (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах
  5. комбінований — Комбіно́ваний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)