Словник української мови в 11 томах

комишевий

КОМИШЕ́ВИЙ, а, е. Прикм. до коми́ш.

Комишеві зарості;

// Зробл. з комишу.

Злегка шарудів вітер комишевими матами за вікном (Гончар, II, 1959, 147).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. комишевий — комише́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. комишевий — -а, -е. Прикм. до комиш. Комишеві зарості. || Зробл. з комишу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. комишевий — КОМИШЕ́ВИЙ, а, е. Стос. до комишу. Було в його тулi ще багато стрiл i комишевих – тонких, легеньких, iз залiзними вiстрями (С. Скляренко); З комишевої затоки випливла дика качка з каченятами (Григорій Тютюнник); Прокинувся [чоловік] наступного дня...  Словник української мови у 20 томах
  4. комишевий — Комише́вий, -ва, -ве  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)