комишевий

КОМИШЕ́ВИЙ, а, е.

Стос. до комишу.

Було в його тулi ще багато стрiл i комишевих – тонких, легеньких, iз залiзними вiстрями (С. Скляренко);

З комишевої затоки випливла дика качка з каченятами (Григорій Тютюнник);

Прокинувся [чоловік] наступного дня, коли разом із дідами зійшов із здоровенного човна у якісь комишеві зарості (Ю. Логвин);

* Образно. Йому трудно, кожну купину доводиться брати з бою .. Він спочиває, омліває часом, прокидається і знов повзе на дні комишевого моря (М. Коцюбинський);

// Зробл. з комишу.

Злегка шарудів вітер комишевими матами за вікном (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. комишевий — комише́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. комишевий — -а, -е. Прикм. до комиш. Комишеві зарості. || Зробл. з комишу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. комишевий — Комише́вий, -ва, -ве  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. комишевий — КОМИШЕ́ВИЙ, а, е. Прикм. до коми́ш. Комишеві зарості; // Зробл. з комишу. Злегка шарудів вітер комишевими матами за вікном (Гончар, II, 1959, 147).  Словник української мови в 11 томах