комиш
КОМИ́Ш, у́, ч.
1. Висока водяна або болотяна багаторічна рослина родини осокових із зонтикоподібним суцвіттям з дрібних колосків.
Під тими вербами не було очерету ні комишу (І. Нечуй-Левицький);
Місцями, в очеретах та комишах, снігу було набито більше, а місцями навпаки – був голий лід, – це по сагах, розливах та допливах Ворскли (І. Багряний);
Заховавшись у комишах, крізь сутінки Кожух уважно роздивився берег (Д. Білий).
2. розм. Те саме, що очере́т.
Чутно було, як шелестить комиш шорстким листом та іноді хрусне під ногою суха очеретина (М. Коцюбинський);
Сьогодні зранку на ставку скошуватимуть рогозу та комиш (О. Донченко).
Словник української мови (СУМ-20)