Літературне слововживання

комиш

КОМИШ – ОЧЕРЕТ

Комиш, -у. 1. Висока водяна або болотяна багаторічна рослина родини осокових. Під тими вербами не було очерета ні комишу (І.Нечуй-Левицький); Жили по комишах і очеретах (Словник Б.Грінченка). 2. розм. Те саме, що очерет. Чутно було, як шелестить комиш шорстким листом та іноді хрусне під ногою суха очеретина (М.Коцюбинський).

Очерет, -у. Багаторічна водяна або болотяна трав’яниста рослина родини злакових з високим стеблом і розлогою пірамідальною волоттю. Шаланда пройшла поза купою очерету (Ю.Яновський).

Словник-довідник з українського літературного слововживання

Значення в інших словниках

  1. комиш — коми́ш іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. комиш — -у, ч. 1》 Висока водяна чи болотяна багаторічна рослина родини осокових. 2》 розм. Те саме, що очерет.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. комиш — Очерет, (молодий) спичак  Словник чужослів Павло Штепа
  4. комиш — КОМИ́Ш, у́, ч. 1. Висока водяна або болотяна багаторічна рослина родини осокових із зонтикоподібним суцвіттям з дрібних колосків. Під тими вербами не було очерету ні комишу (І.  Словник української мови у 20 томах
  5. комиш — 1. поширена на всій земній кулі кореневищна рослина родини осокових; листки вузькі, жорсткі; в Україні 2 види: к. лісовий і к. укорінливий; 2. одна з назв очерету і рогозу.  Універсальний словник-енциклопедія
  6. комиш — ОЧЕРЕ́Т (рослина), ТРОСТИ́НА, КОМИ́Ш розм., ТРО́ЩА діал. За прибережним вітерцем повертається листя очерету (М. Стельмах); Тільки десь-не-десь прокльовувалася з землі свіжа зелень: сквапливі острі листки тростини (І.  Словник синонімів української мови
  7. комиш — Коми́ш, -шу́, -ше́ві; -миші́, -ші́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. комиш — КОМИ́Ш, у́, ч. 1. (Scirpus L.). Висока водяна або болотяна багаторічна рослина родини осокових. Під тими вербами не було очерету ні комишу (Н.-Лев., І, 1956, 411); Поблизу берега осока, далі очерет, комиш, водяна сосонка-хвощ (Курс заг. геол., 1947, 124).  Словник української мови в 11 томах
  9. комиш — Коми́ш, -шу м. Тростникъ. Жили по комишах і очеретах. ЗОЮР. I. 75.  Словник української мови Грінченка