комиш
ОЧЕРЕ́Т (рослина), ТРОСТИ́НА, КОМИ́Ш розм., ТРО́ЩА діал. За прибережним вітерцем повертається листя очерету (М. Стельмах); Тільки десь-не-десь прокльовувалася з землі свіжа зелень: сквапливі острі листки тростини (І. Франко); Де-не-де темніють кущики комишів (О. Гончар); На дрижачій, ще прозорій шибі (поверхні води) починають знову відбиватися найближчі предмети: зламаний пень, китиці трощі, синя або жовта квітка (Н. Кобринська).
ОЧЕРЕ́Т (зарості), ОЧЕРЕ́ТИ (ОЧЕРЕТА́) мн., ТРОСТИ́НА, КОМИ́Ш розм., КОМИШІ мн., розм., ТРО́ЩА діал., ТРІ́СТЯ діал. Вона вскочила у комиші й бігла прудко, наскільки позволяв це.. густий очерет (М. Коцюбинський); Вітри в очеретах бурхали І Псьол стогнав і клекотав (Л. Боровиковський); Воно (озеро) було обведене розлогими соснами.., буйними круглолистими баговинними рослинами й широкою тростиною (О. Кобилянська); (Батура:) Ну й комиш у вас, як бамбуковий ліс (О. Корнійчук); Ой, повіяв буйний вітер та й виламав трощу (пісня); А князь Ігор горностаєм К трістю подбігає, Скочив гоголем на воду (С. Руданський).
Словник синонімів української мови