1. Словник синонімів української мови

комиш

ОЧЕРЕ́Т (рослина), ТРОСТИ́НА, КОМИ́Ш розм., ТРО́ЩА діал. За прибережним вітерцем повертається листя очерету (М. Стельмах); Тільки десь-не-десь прокльовувалася з землі свіжа зелень: сквапливі острі листки тростини (І. Франко); Де-не-де темніють кущики комишів (О. Гончар); На дрижачій, ще прозорій шибі (поверхні води) починають знову відбиватися найближчі предмети: зламаний пень, китиці трощі, синя або жовта квітка (Н. Кобринська).

ОЧЕРЕ́Т (зарості), ОЧЕРЕ́ТИ (ОЧЕРЕТА́) мн., ТРОСТИ́НА, КОМИ́Ш розм., КОМИШІ мн., розм., ТРО́ЩА діал., ТРІ́СТЯ діал. Вона вскочила у комиші й бігла прудко, наскільки позволяв це.. густий очерет (М. Коцюбинський); Вітри в очеретах бурхали І Псьол стогнав і клекотав (Л. Боровиковський); Воно (озеро) було обведене розлогими соснами.., буйними круглолистими баговинними рослинами й широкою тростиною (О. Кобилянська); (Батура:) Ну й комиш у вас, як бамбуковий ліс (О. Корнійчук); Ой, повіяв буйний вітер та й виламав трощу (пісня); А князь Ігор горностаєм К трістю подбігає, Скочив гоголем на воду (С. Руданський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. комиш — коми́ш іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. комиш — КОМИШ – ОЧЕРЕТ Комиш, -у. 1. Висока водяна або болотяна багаторічна рослина родини осокових. Під тими вербами не було очерета ні комишу (І.Нечуй-Левицький); Жили по комишах і очеретах (Словник Б.Грінченка). 2. розм. Те саме, що очерет. Літературне слововживання
  3. комиш — -у, ч. 1》 Висока водяна чи болотяна багаторічна рослина родини осокових. 2》 розм. Те саме, що очерет. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. комиш — Очерет, (молодий) спичак Словник чужослів Павло Штепа
  5. комиш — КОМИ́Ш, у́, ч. 1. Висока водяна або болотяна багаторічна рослина родини осокових із зонтикоподібним суцвіттям з дрібних колосків. Під тими вербами не було очерету ні комишу (І. Словник української мови у 20 томах
  6. комиш — 1. поширена на всій земній кулі кореневищна рослина родини осокових; листки вузькі, жорсткі; в Україні 2 види: к. лісовий і к. укорінливий; 2. одна з назв очерету і рогозу. Універсальний словник-енциклопедія
  7. комиш — Коми́ш, -шу́, -ше́ві; -миші́, -ші́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. комиш — КОМИ́Ш, у́, ч. 1. (Scirpus L.). Висока водяна або болотяна багаторічна рослина родини осокових. Під тими вербами не було очерету ні комишу (Н.-Лев., І, 1956, 411); Поблизу берега осока, далі очерет, комиш, водяна сосонка-хвощ (Курс заг. геол., 1947, 124). Словник української мови в 11 томах
  9. комиш — Коми́ш, -шу м. Тростникъ. Жили по комишах і очеретах. ЗОЮР. I. 75. Словник української мови Грінченка