КО́МІ, невідм. Народ, що становить основне населення Комі АРСР.
Мова комі.
Словник української мови (СУМ-11)
Значення в інших словниках
Комі —
Ко́мі іменник жіночого роду республіка в складі Росії
Орфографічний словник української мови
комі —
невідм., ч., ж. і мн. Одна з народностей Півночі Росії.
Великий тлумачний словник сучасної мови
комі —
КО́МІ, невідм. ч., ж. і мн. Народ, що становить основне населення Республіки Комі Російської Федерації. Княжі й боярські погости стоять скрізь – на Воді, Неві, Онезі, в племенах саамських, ненецьких, комі (С. Скляренко); Комі – народ скупий на слова.
Словник української мови у 20 томах
Комі —
У Росії, на зх. схилах Уральських гір; 415,9 тис. км2, 1,2 млн. мшк.; столиця Сиктивкар; комі 23%, росіяни 58% та ін.; міське населення 76%.
Універсальний словник-енциклопедія
комі —
Комі́ (фр.), не відм.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)