Великий тлумачний словник сучасної мови

комі

ко́мі

невідм., ч., ж. і мн.

Одна з народностей Півночі Росії.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. Комі — Ко́мі іменник жіночого роду республіка в складі Росії  Орфографічний словник української мови
  2. комі — КО́МІ, невідм. ч., ж. і мн. Народ, що становить основне населення Республіки Комі Російської Федерації. Княжі й боярські погости стоять скрізь – на Воді, Неві, Онезі, в племенах саамських, ненецьких, комі (С. Скляренко); Комі – народ скупий на слова.  Словник української мови у 20 томах
  3. Комі — У Росії, на зх. схилах Уральських гір; 415,9 тис. км2, 1,2 млн. мшк.; столиця Сиктивкар; комі 23%, росіяни 58% та ін.; міське населення 76%.  Універсальний словник-енциклопедія
  4. комі — Комі́ (фр.), не відм.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. комі — КО́МІ, невідм. Народ, що становить основне населення Комі АРСР. Мова комі.  Словник української мови в 11 томах