комітент
КОМІТЕ́НТ, а, ч., спец. Той, хто доручає комісіонерові здійснити за винагороду певну операцію (купівлю, продаж тощо).
На підставі договору комісії одна особа (комісіонер) зобов’язується з доручення другої особи (комітента) за винагороду укласти один або кілька правочинів від свого імені, але коштом комітента (Цив. кодекс УРСР, 1950, 44).
Словник української мови (СУМ-11)