Словник української мови в 11 томах

кондуїтний

КОНДУЇ́ТНИЙ, а, е, заст. Те саме, що кондуї́товий.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. кондуїтний — кондуї́тний прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
  2. кондуїтний — -а, -е, заст. Те саме, що кондуїтовий. Кондуїтне фінансування — випуск цінних паперів державною установою для сприяння фінансуванню проекту через третіх осіб.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кондуїтний — КОНДУЇ́ТНИЙ, а, е, заст., рідко. Те саме, що кондуї́товий. Кондуїтний лист заводився при вступі учня до гімназії (з наук.-попул. літ.); У квартирі-музеї видатного українського ученого-патофізіолога представлено кондуїтний список учня ніжинської гімназії Олександра Богомольця (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
  4. кондуїтний — Кондуї́тний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)