конкурувати

КОНКУРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок.

1. Боротися з ким-небудь за досягнення кращих наслідків; змагатися.

Він почав звисока пояснювати Завадці, що українська економіка розвивається двома шляхами! кооперативним і приватним, при обопільній згоді не конкурувати між собою (Вільде, Сестри.., 1958, 137);

//Витримувати конкуренцію з чим-небудь.

У всьому світі захоплюються білизною й прозорістю поліського фарфорового посуду, який успішно конкурує з витворами кращих зарубіжних майстрів (Рад. Укр., 3.11 1966, 4).

2. Брати участь у конкуренції (у 2 знач.).

З жахом пригадувала вона, як ставилися цехи до вільних ремісників, що наважувались із ними конкурувати (Тулуб, Людолови, І, 1957, 114);

Капіталісти конкурують., один з одним (Нова іст., 1956, 130).

Значення в інших словниках

1. конкурувати — конкурува́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. конкурувати — ЗМАГАТИСЯ, суперничати, БОРОТИСЯ за першість; п-к -УЮЧИЙ, що конкурує, конкурент, суперник, втягнутий у конкуренцію, конкурентний, суперницький.  Словник синонімів Караванського
3. конкурувати — -ую, -уєш, недок. 1》 Боротися з ким-небудь за досягнення кращих наслідків: змагатися. || Витримувати конкуренцію з чим-небудь. 2》 Брати участь у конкуренції (у 2 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. конкурувати — Змагатися, змогтися, позмагатися, намагатися, намогтися, понамагатися, див. ревалізувати  Словник чужослів Павло Штепа
5. конкурувати — КОНКУРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. Боротися з ким-небудь за досягнення кращих результатів; змагатися. Українська економіка розвивається двома шляхами: кооперативним і приватним, при обопільній згоді не конкурувати між собою (Ірина Вільде)...  Словник української мови у 20 томах
6. конкурувати — Конкурува́ти, -ру́ю, -ру́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)