конокрадство
КОНОКРА́ДСТВО, а, с. Крадіжка коней.
Конокрадством.. він ніколи не бавився (Фр., II, 1950, 239);
Коли щастило чоловікові, ставав ліверантом, а розтікалися гроші,— знову брався за конокрадство (Стельмах, І, 1962, 498).
Словник української мови (СУМ-11)