консервований
КОНСЕРВО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до консервува́ти 1, 2.
За спостереженнями наших птахівників, птиця теж добре поїдає зерно з консервованих у восковій стиглості качанів і це сприяє підвищенню несучості (Колг. Укр., 10, 1958, 30);
// У знач. прикм.
Консервовані огірки відрізняються від маринованих складом прянощів і заливки (Укр. страви, 1957, 65);
Павло сів відпочити і пригадав, як колись він ніс цією стежкою консервовану кров (Кучер, Голод, 1961, 440).
Словник української мови (СУМ-11)