Словник української мови в 11 томах

константний

КОНСТА́НТНИЙ, а, е, спец. Який не змінюється; постійний, сталий.

Константні форми рослин.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. константний — конста́нтний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. константний — -а, -е, спец. Який не змінюється; постійний, сталий. Константні форми рослин.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. константний — Сталий, тривалий, незмінний  Словник чужослів Павло Штепа
  4. константний — КОНСТА́НТНИЙ, а, е. Який не змінюється; постійний, сталий. У творах А. Крушельницького напрям розвитку духовності людини – стала, константна категорія (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
  5. константний — конста́нтний [лат. constans (constantis) – незмінний, постійний] той, що не змінюється.  Словник іншомовних слів Мельничука
  6. константний — ПОСТІ́ЙНИЙ (який не змінюється, зберігає свій склад, розмір, форму, силу, вияв тощо), СТА́ЛИЙ, НЕЗМІ́ННИЙ, ТРИВКИ́Й, СТАБІ́ЛЬНИЙ книжн., КОНСТА́НТНИЙ книжн.  Словник синонімів української мови