константний
КОНСТА́НТНИЙ, а, е.
Який не змінюється; постійний, сталий.
У творах А. Крушельницького напрям розвитку духовності людини – стала, константна категорія (з наук. літ.);
Елементи народної казки стали одним із константних сегментів і перекладної, і оригінальної літератури Київської Русі (з навч. літ.);
Сутнісно національна ідея витворюється з національного буття, акумулюється в особливій формі суспільної – національній свідомості і є від доби творення нації її константною реальністю (з публіц. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)